- капітан
- kapitan
Українсько-турецький словник. 2009.
капітан
Look at other dictionaries:
капітан — а, ч. 1) Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта (у дореволюційній армії – після штабс капітана), а також особа, яка має це звання. •• Капіта/н лейтена/нт офіцерське звання на флоті, що надається після… … Український тлумачний словник
капітанів — нова, нове. Прикм. до капітан … Український тлумачний словник
капітан — [кап іта/н] на, м. (на) нов і / н і, мн. ние, н іў … Орфоепічний словник української мови
капітан — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
капітанів — прикметник … Орфографічний словник української мови
капітан-директор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
капітан-інженер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
капітан-лейтенант — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
капітан-лейтенант-інженер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
капітанія — ї, ж. В 16 19 ст. – адміністративно територіальна одиниця в Бразилії та в деяких інших колоніях Португалії … Український тлумачний словник
штабс-капітан — а, ч. У дореволюційній російській та деяких іноземних арміях – офіцерський чин у піхоті, артилерії та інженерних військах, рангом вищий поручика і нижчий капітана; офіцер у такому чині … Український тлумачний словник
